- господар
- володар, титул молдавського і валаського князів (титул князів Молдавії і Волощини)
Зведений словник застарілих та маловживаних слів. 2014.
господар
Смотреть что такое "господар" в других словарях:
господар — я, ч. 1) Той, хто займається господарством, хто веде господарство. 2) чого і без додатка. Те саме, що власник 1). || Приватний наймач робочої сили. || заст. Заможний селянин. 3) чого, перен. Повновладний розпорядник. 4) Глава сім ї, господарства … Український тлумачний словник
господарів — рева, реве. Належний господарю … Український тлумачний словник
господар — същ. собственик, стопанин, сайбия, домовладика, работодател същ. владетел, разпоредник, разпоредител, управител същ. началник, шеф, големец същ. властелин същ. притежател, съдържател същ. повелител, крал, индустриален маг … Български синонимен речник
господар — I (той, хто господарює; голова родини; заможний селянин), хазяїн, ґазда II ▶ див. власник, володар, чоловік … Словник синонімів української мови
господар — іменник чоловічого роду, істота … Орфографічний словник української мови
господарів — прикметник … Орфографічний словник української мови
господар съм — словосъч. владея, държа във властта си, ръководя, напътвам, контролирам, служа си с, управлявам … Български синонимен речник
ґазда — господар … Лемківський Словничок
господарь — ГОСПОДАР|Ь (60), Ѧ с. 1. Владелец, хозяин: господарь въ не тѩжѣ не дѣе. ГрБ № 247, XI; и рече господарь къ || отрокомъ. ЧудН XII, 70–71; Иже имѣньемь наимовавыи приключающаѩсѩ плодомь. безъмѣрныѩ пакости. ѿ гл҃емаго б҃и˫а гнѣва. еже есть гра(д)… … Словарь древнерусского языка (XI-XIV вв.)
господаровати — ГОСПОДАР|ОВАТИ (1*), ОУЮ, ОУѤТЬ гл. Быть хозяином: аще ли кто створить даръ кому на при˫атьѥ. по ѹм҃ртвии ѥгѡ. дарованы˫а ѥму вещи. и ѿтѡлѣ токмо ѹже господаруѥть. МПр XIV, 175 об … Словарь древнерусского языка (XI-XIV вв.)
