- улучити
- одержати, знайти, досягти
Зведений словник застарілих та маловживаних слів. 2014.
Зведений словник застарілих та маловживаних слів. 2014.
Улучити — достигнуть, получить, застать, найти … Краткий церковнославянский словарь
улучити — [ўлу/чиетие] = влучити чу, чиеш; нак. уч, у/чтеи … Орфоепічний словник української мови
улучити — влучити, улучати, влучати (про людину кидаючи щось / стріляючи, потрапляти в ціль; про стрілу, кулю тощо досягати цілі), у[в]цілити, у[в]ціляти, поцілити, поціляти, у[в]дарити, у[в]даряти, у[в]гатити, у[в]гачувати, у[в]садити, у[в]саджувати … Словник синонімів української мови
улучити — дієслово доконаного виду … Орфографічний словник української мови
улучити — (да) заваря; (да) намея; (да) получа … Църковнославянски речник
улучить — др. русск. улучити встретить, найти; попасть в цель; взять; достичь , ст. слав. оулоучити τυγχάνειν, ἐπιτυγχάνειν (Супр.), см. лучить II … Этимологический словарь русского языка Макса Фасмера
плаз — I ч. 1) род. а. Те саме, що гад. 2) род. у, заст. Дитяча гра, учасники якої кидають палку так, щоб улучити в іншу, що лежить. 3) род. а, зах. Плаский бік меча, шаблі, кинджала. II у, ч. Майданчик для розбивки в натуральних розмірах креслення… … Український тлумачний словник
спильнувати — у/ю, у/єш, док., діал. З явитися вчасно; улучити час … Український тлумачний словник
влучити — [ўлу/чиетие] = улучити чу, чиеш; нак. уч, у/чтеи … Орфоепічний словник української мови
влучати — див. улучити … Словник синонімів української мови