- ронити
- скидати, губити
Зведений словник застарілих та маловживаних слів. 2014.
Зведений словник застарілих та маловживаних слів. 2014.
ронити — роню/, ро/ниш і рідко роня/ти, я/ю, я/єш, недок., перех. 1) Позбуватися чого небудь, втрачати, губити щось (листя, цвіт, зерна і т. ін.). || Давати можливість упасти чому небудь, що відокремилося, відірвалося, кидати щось зверху вниз. || перен.… … Український тлумачний словник
ронити — дієслово недоконаного виду рідко … Орфографічний словник української мови
ронити — роню, ниш, Вр. Див. роняти … Словник лемківскої говірки
ронять — От глагола ронити – позволить упасть , сохранившегося в диалектах. Ронити – это производное от основы рон, имеющей соответствия в некоторых индоевропейских языках … Этимологический словарь русского языка Крылова
РОНЯТЬ. — Вост. ел. преобразование общесл. глагола ронити «дать упасть», сохранившегося в диалектах и иных ел. яз. Ронити является производным от несохранившейся основы рон (ср. диал. роня «рохля, разиня»), имеющей соответствия в некоторых индоевр. яз. (ср … Этимологический словарь Ситникова
ронять — Искон. Производное от ронити «позволить упасть», суф. образования от той же основы, что нем. rennen «течь, бежать», греч. rheinō «брызгать» и др. Исходное значение «проливать» < «течь, струиться» сохранилось в некоторых слав. яз. и сейчас … Этимологический словарь русского языка
ляпати — аю, аєш, недок. 1) неперех. Падати краплями. || Ронити краплі на що небудь. || безос. || Падати, опускатися на щось, у щось, звичайно видаючи певний звук. 2) неперех., чим, по чому. Ударяти, бити чим небудь по чомусь перев. еластичним або… … Український тлумачний словник
пускати — а/ю, а/єш, недок., пусти/ти, пущу/, пу/стиш, док. 1) перех. і без додатка. Переставати тримати в руках, затримувати руками кого , що небудь, не вдержувати в руках. || Розслаблюючи, розтуляючи руки, пальці, переставати стискати їх або щось у них.… … Український тлумачний словник
роняти — див. ронити … Український тлумачний словник
сипати — плю, плеш; мн. си/плють; недок. 1) перех. і без додатка. Змушувати падати куди небудь, поступово випускаючи щось сипке або дрібне. || Висипаючи в одне місце, збирати докупи що небудь сипке або дрібне. || Покривати що небудь шаром чогось; посипати … Український тлумачний словник