- потворний
- потварный (потворний) лихослівний, наклепницький, обмовний; огидний
Зведений словник застарілих та маловживаних слів. 2014.
Зведений словник застарілих та маловживаних слів. 2014.
потворний — а, е. 1) Який має дуже непривабливе, негарне обличчя, непропорційну будову тіла, фізичні вади тощо; прот. вродливий. || Поганий, страхітливий. 2) перен. Який є порушенням загальнолюдських моральних принципів, норм громадської поведінки тощо. ||… … Український тлумачний словник
потворний — прикметник … Орфографічний словник української мови
бридкий — а/, е/. Який викликає огиду; гидкий, огидний. || Дуже поганий, негарний; потворний … Український тлумачний словник
виродливий — а, е. Який має фізичні вади, зовнішньо потворний (про людину, тварину, частини тіла). || Який має порушення нормальної будови (про рослину) … Український тлумачний словник
нічвидний — а, е, діал. Непривабливий, потворний … Український тлумачний словник
потворність — ності, ж. 1) Якість за знач. потворний. 2) Фізична вада, каліцтво. || Відхилення від норми … Український тлумачний словник
потворно — Присл. до потворний … Український тлумачний словник
страхопуд — а, ч., розм. 1) Те саме, що опудало 1). 2) перен. Людина або тварина, що має потворний зовнішній вигляд. || Те саме, що страховище 1). 3) рідко. Те саме, що боягуз. || Ляклива тварина … Український тлумачний словник
тіфон — а, ч., міф. Могутній потворний велетень, уособлення вогненних руйнівних сил землі та її випарів … Український тлумачний словник
химерний — а, е. 1) Який викликає подив, не схожий на когось звичайного або щось звичайне; незвичний, чудернацький. || Те саме, що потворний. || Сповнений несподіванок. 2) Якому властиві дивацтва, примхи, вигадки (про людину та її характер). || Те саме, що… … Український тлумачний словник