- вадити
- зважати, бути на заваді, сварити
Зведений словник застарілих та маловживаних слів. 2014.
Зведений словник застарілих та маловживаних слів. 2014.
вадити — ВА|ДИТИ (14), ЖОУ, ДИТЬ гл. Жаловаться, доносить на кого л.: а холопъ. или роба. почнеть вадити на господоу томоу ти вѣры не ˫ати Гр 1270 (новг.); то же Гр 1304 1305 (2, новг.); о тѡмъ аще ктѡ начнеть мнѡгыхъ съгрѣшениiхъ вадити i гл҃ти на… … Словарь древнерусского языка (XI-XIV вв.)
вадити — @font face {font family: ChurchArial ; src: url( /fonts/ARIAL Church 02.ttf );} span {font size:17px;font weight:normal !important; font family: ChurchArial ,Arial,Serif;} глаг. обвинять, наговаривать на кого либо. … … Словарь церковнославянского языка
Вадити — клеветать, наговаривать, доносить ложно … Краткий церковнославянский словарь
вадити — джу, диш, недок. 1) рідко. Завдавати шкоди, робити комусь неприємність. 2) тільки 3 ос. Бути шкідливим, шкодити (здоров ю людей, тварин, ростові рослин); заважати, перешкоджати. •• Не ва/дить (не ва/дило б) безос. варто, варто б, слід, слід би,… … Український тлумачний словник
вадити — (завдавати кому н. шкоди, неприємности) дошкуляти, заважати, перешкоджати … Словник синонімів української мови
вадити — дієслово недоконаного виду … Орфографічний словник української мови
вадити ся — джу ся, дині ся, Ол. Сваритися, сперечатися … Словник лемківскої говірки
вадити — (да) правя лъжлив донос; (да) клеветя; (да) обвинявам; (да) примамвам; (да) привличам … Църковнославянски речник
Вадим — а, муж. Ст. русск.Отч.: Вадимович, Вадимовна; разг. Вадимыч.Производные: Вадимка; Дима; Вадя; Вадиша; Вадюша.Происхождение: (От др. русск. вадити ‘обвинять’, ‘клеветать’ или сокращение слав. имени Вадимир.)Именины: 22 апр. Словарь личных имён.… … Словарь личных имен
Вадимов — Отчество от имени Вадим из Вадимир (У) Вадим русское имя, до 1917 г было в святцах. Вероятный объяснения и др. рус. вадити сеять смуту, или сокращенная форма от Вадимир. Вадим Храбрый поднял восстание новгородцев против Рюрика. (СЛИ) (Источник:… … Русские фамилии