- облични
- облични (обличны), обличнѢ, обличне учинений, даний особисто, особисто
Зведений словник застарілих та маловживаних слів. 2014.
облични
Смотреть что такое "облични" в других словарях:
обличны — облични (обличны), обличнѢ, обличне учинений, даний особисто, особисто … Зведений словник застарілих та маловживаних слів
обличнѢ — облични (обличны), обличнѢ, обличне учинений, даний особисто, особисто … Зведений словник застарілих та маловживаних слів
обличне — облични (обличны), обличнѢ, обличне учинений, даний особисто, особисто … Зведений словник застарілих та маловживаних слів
въобразитисѧ — ВЪОБРА|ЗИТИСѦ (13), ЖОУСѦ, ЗИТЬСѦ гл. 1. Принять вид, уподобиться: аще кто въ тъ зракъ. ˫а||ко по скровению въѡбразъшесѩ видѣти. симъ ѹбо рече. образъ въ видѣньи зрака видѣша пр҃рци б҃а. ибо не самъ въ ѡбразъ прелагаѩсѩ ˫авльшесѩ имъ. КР 1284,… … Словарь древнерусского языка (XI-XIV вв.)
обличьникъ — ОБЛИЧЬНИК|Ъ (6*), А с. Обличитель; обвинитель: ˫акο же рекоша в насъ правителе. ѹставници в насъ ѹставиша... и ѡбличники иже инако мдр(с)твують. къ правымъ заповѣдемъ г(с)нимъ. (εἰς ἔλεγχον) ФСт XIV, 136г; ѿсюдѣ ѹбо ѡбличаемѣ нашеи д҃шѣ и елико… … Словарь древнерусского языка (XI-XIV вв.)
ожесточаниѥ — ОЖЕСТОЧАНИ|Ѥ (9), ˫А с. 1.Строптивость, упрямство: похоть. ѡжесточаниѥ. ѡбь˫адениѥ. пь˫аньство… || …ѿжени ѿ мене. СбЯр XIII2, 67–67 об.; бл҃гость б҃и˫а на пока˫анье тѧ ведеть. и по ожесточанью же твоему. и непока˫аньну ср(д)цю. скрываеши себѣ… … Словарь древнерусского языка (XI-XIV вв.)
