- наслѢдити
- наслідувати, успадкувати
Зведений словник застарілих та маловживаних слів. 2014.
наслѢдити
Смотреть что такое "наслѢдити" в других словарях:
наслѣдити — НАСЛѢ|ДИТИ (93), ЖОУ, ДИТЬ гл. 1. Унаследовать, получить в наследство, завладеть по праву наследования: изъведи изъ ѥюпта люди мо˫а из҃лѧ да вшедъше наслѣдѧть землю. юже ѡбѣщахъ аврамѹ. КН 1280, 605а; б҃ъ сп҃сеть сиона и съзижютьсѧ гради… … Словарь древнерусского языка (XI-XIV вв.)
наслідити — дієслово доконаного виду повторити, відтворити чиїсь дії, ознаки, особливості наслідити дієслово доконаного виду залишити сліди розм … Орфографічний словник української мови
наслідити — I насл ідити див. наслідувати. II наслід ити джу/, ди/ш, док., розм. Забруднюючи, залишити сліди на чому небудь … Український тлумачний словник
наслідувати — ую, уєш, недок. і док., діал., наслі/дити, джу, диш, док., перех. 1) Повторяти, відтворювати чиї небудь дії, рухи і т. ін. або ознаки, особливості чого небудь. 2) Одержувати щось у спадщину від кого , чого небудь … Український тлумачний словник
писати — ПИ|САТИ (601), ШОУ, ШЕТЬ гл. 1.Писать, записывать, переписывать: почахъ же писати. [евангелие] м(с)ца. октѧ(б). к͠а. на памѧ(т) илариона. ЕвОстр 1056–1057, 294г (зап.); чьгьле крива˫а главо пиши право. ГБ XI, 104 об. (зап.); писахъ на борисовъ… … Словарь древнерусского языка (XI-XIV вв.)
алкати — АЛ|КАТИ (109), ЧОУ, ЧЕТЬ гл. 1.Испытывать голод: не бо ре(ч) просто не ѣхъ. нъ алкахъ. алчна бо мѩ ре(ч) видѣсте и накормисте. (ἐπείνων) ПНЧ 1296, 61; аще не алчемъ. аще не жажемъ. аще студени не примемъ. аще не с звѣрми поживемъ. и плотью умремъ … Словарь древнерусского языка (XI-XIV вв.)
безконьчьнии — (3*) пр. Бесконечный, не имеющий конца, предела: бдѩща прѣдъстави ѡ(т) д҃не живота сего къ д҃ни ѡномоу бесконечнемоу. СбЯр XIII, 135; тѣмь, ѥгда болши бѣаху грѣхоу, множаиша слава вамъ бы(с) ѡ(т) б҃а. ѥгда меньша прегрѣшени˫а нынѩ соуть, бошью… … Словарь древнерусского языка (XI-XIV вв.)
безоумьныи — (178) пр. 1.Лишенный ума, сознания: Аполинарии... безоумьна хс҃а рещи дьрьзнɤ ||=въ оума бо мѣсто рече. бѣ въ нѥмь б҃ъ слово. (ἄνουν) ΚΕ XII, 283а б; се же гл҃ть б҃ословець. съ ере(с)ю аполинарьевою борѩсѩ. гл҃щю пло(т) безумну и бе||здушну имѣти … Словарь древнерусского языка (XI-XIV вв.)
владѧщии — (3*) прич. действ. наст. То же, что владоущии (прич. к власти) и то же, что владѣющии (прич. к владѣти): да боудоуть же прѣдана [заповеди] въ всѣхъ ѡбластехъ владѩщiмъ кнѩземъ. КР 1284, 241а; •д҃• м(с)цѣ. владѩще [Емельян] соущимъ въ Моисѣ воѥмъ… … Словарь древнерусского языка (XI-XIV вв.)
въносити — ВЪНО|СИТИ (45), ШОУ, СИТЬ гл. 1. Вносить что л. куда л.: дрѣво. или вино… съ брѣга въ манастырь. повелъваѥмъ въносити. УСт ХІІ/ХIIІ, 229; въходи(т) кѹтьни(к)… и въноси(т) коша въ нихъ же ваиѩ положены сѹ(т). Там же, 272; имѣ˫а скровище без молвы… … Словарь древнерусского языка (XI-XIV вв.)
