- менити
- називати, казати, твердити
Зведений словник застарілих та маловживаних слів. 2014.
Зведений словник застарілих та маловживаних слів. 2014.
осіменити — див. осіменяти … Український тлумачний словник
осіменити — дієслово доконаного виду … Орфографічний словник української мови
Бруней — Государство Бруней Даруссалам Negara Brunei Darussalam … Википедия
наставьничити — НАСТАВЬНИЧ|ИТИ (4*), ОУ, ИТЬ гл. Быть наставником, учителем: Θеѡдора нарекоша лѹчьша къ наставлѥнию всѣмъ быти. и наставничити. д҃шамъ искѹсьнѣишѹ. (ἄγειν) ЖФСт XII, 60 об.; и наши(м) паче наставничити изволимъ. нашего ли творца или зижителѧ.… … Словарь древнерусского языка (XI-XIV вв.)
отърицатисѧ — ОТЪРИ|ЦАТИСѦ1 (15), ЧОУСѦ, ЧЕТЬСѦ 1.Отрекаться (отречься), отказываться (отказаться): ѥмѹ же и въ себе мѣсто мол˫ашетьс˫а игѹменити наставьничити въ братии. словесы же и мѹдрыми наказании. въ се въвод˫а. самомѹ же по времени. по въздьрьжанию… … Словарь древнерусского языка (XI-XIV вв.)