- кухва
- кура, кухва давньоруська назва великого барила, діжки, чана і застаріла міра об'єму рідини або сипучих речовин
Зведений словник застарілих та маловживаних слів. 2014.
Зведений словник застарілих та маловживаних слів. 2014.
Кухва — Кухава латыш. Kūkova … Википедия
КУХВА — КУХВА, см. куфа. Толковый словарь Даля. В.И. Даль. 1863 1866 … Толковый словарь Даля
кухва — сущ., кол во синонимов: 3 • бочка (34) • горшок (35) • куфа (3) Словарь синонимов ASIS. В.Н. Тришин … Словарь синонимов
кухва — куфа (кухва) (польс. < лат. чаша) Те саме, що і купель … Архітектура і монументальне мистецтво
Кухва — Sp Kuchvà Ap Кухва/Kukhva L u. RF Pskovo sr … Pasaulio vietovardžiai. Internetinė duomenų bazė
кухва — кадка, бочка (Гоголь), куфа, впервые в эпоху Петра I; см. Смирнов 171; укр. куфа, кухва. Заимств. через польск. kufа – то же – из ср. в. н. kuofe, д. в. н. kuofa чан, кадка , объясняемого из ср. лат. сōра, сuрра; см. Мi. ЕW 145; Брюкнер 280;… … Этимологический словарь русского языка Макса Фасмера
Кухва — p. Витебской и Псковской губ., левый приток Великой, вытекает из оз. Нумерно; около 120 в. длиною; мелководна, но в прошлом столетии по ней сплавляли лес … Энциклопедический словарь Ф.А. Брокгауза и И.А. Ефрона
Кухва — ж. местн. то же, что куфа Толковый словарь Ефремовой. Т. Ф. Ефремова. 2000 … Современный толковый словарь русского языка Ефремовой
кухва — и, ж., заст. 1) Бочка (див. бочка I). 2) Глек (у 1 знач.) … Український тлумачний словник
кухва — іменник жіночого роду бочка; глек рідко … Орфографічний словник української мови