- кондиція
- кондиція (кондыцыя) договір, служба, звання, посада, умова, доконечність, положення, стан, становище; учителювання на дому
Зведений словник застарілих та маловживаних слів. 2014.
кондиція
Смотреть что такое "кондиція" в других словарях:
кондиційний — прикметник … Орфографічний словник української мови
кондиційований — дієприкметник … Орфографічний словник української мови
кондиціонер — іменник чоловічого роду … Орфографічний словник української мови
кондиціювання — іменник середнього роду … Орфографічний словник української мови
кондиціювати — дієслово недоконаного виду … Орфографічний словник української мови
кондиційний — а, е. 1) спец. Який відповідає кондиції (у 1 знач.). Кондиційне насіння. 2) Призначений для кондиціювання (забезпечення потрібної температури, вогкості, складу) повітря в приміщенні … Український тлумачний словник
кондиціювання — я, с. 1) Дія за знач. кондиціювати. Кондиціювання насіння. •• Кондиціюва/ння пові/тря доведення повітря в приміщеннях до сприятливих для людини умов. 2) псих. Вироблення у хворого неврозом стійких умовних рефлексів, що сприяють відновленню в… … Український тлумачний словник
кондиційований — а, е. Дієприкм. пас. мин. ч. до кондиціювати. || у знач. прикм. Кондиційоване повітря … Український тлумачний словник
кондиціональний — а, е. 1) Умовний, обумовлений. 2) Стос. до кондиціонала, кондиціоналізму … Український тлумачний словник
кондиціювати — ю/ю, ю/єш, недок., перех. Доводити до кондиції (у 1 знач.). Кондиціювати повітря … Український тлумачний словник
