- комбінація
- порозуміння, домовленість
Зведений словник застарілих та маловживаних слів. 2014.
комбінація
Смотреть что такое "комбінація" в других словарях:
комбінація — ї, ж. 1) Сполучення, поєднання або розташування чого небудь (перев. однорідного) у певному порядку. •• Комбіна/ція з трьох па/льців жарт. дуля. 2) спорт. Низка цілеспрямованих прийомів гри в боротьбі за перемогу над противником. 3) перен.… … Український тлумачний словник
комбінаційне розсіювання — комбінаці/йне розсі/ювання, род. комбінаційного розсіювання, мн. комбінаційні розсіювання, мн. род. комбінаційних розсіювань непружнє розсіювання світла, при якому частота розсіяної хвилі змінюється на величину частоти власних коливань молекули.… … Фізико-технічний словник-мінімум
комбінаційний — прикметник … Орфографічний словник української мови
комбінація — [комб іна/ц ійа] йі, ор. йеійу … Орфоепічний словник української мови
комбінація — іменник жіночого роду … Орфографічний словник української мови
комбінаційний — а, е. Стос. до комбінації (у 1 3 знач.). Комбінаційна гра … Український тлумачний словник
комбінаційно — присл. Застосовуючи, комбінуючи різні прийоми (тієї або іншої спортивної гри) … Український тлумачний словник
комбінований — а, е. Який становить комбінацію (у 1 знач.) чого небудь. Комбіноване знімання … Український тлумачний словник
комбінатор — а, ч., ірон., жарт. Спритний, хитрий ділок, який досягає мети за допомогою комбінацій (у 3 знач.) … Український тлумачний словник
комбінувати — у/ю, у/єш, недок., перех. 1) Сполучати, поєднувати або розташовувати що небудь (перев. однорідне) у певному порядку. 2) Об єднувати спільним технологічним процесом чи адміністративно. 3) розм. Робити комбінації (у 2, 3 знач.) … Український тлумачний словник
