- знаменник
- ошуканець, спокусник
Зведений словник застарілих та маловживаних слів. 2014.
знаменник
Смотреть что такое "знаменник" в других словарях:
знаменник — сущ., кол во синонимов: 2 • клеймо (18) • печать (57) Словарь синонимов ASIS. В.Н. Тришин. 2013 … Словарь синонимов
знаменник — а, ч., мат. Число дробу, яке показує, на скільки частин поділене ціле … Український тлумачний словник
знаменник — Церковний інструмент, яким роблять печать на просфорі; дорник; печатка … Словник церковно-обрядової термінології
знаменник — іменник чоловічого роду … Орфографічний словник української мови
ЗНАМЕНАТЬ — церк. знаменовать что, означать знаком, налагать знак, метить, помечать, обозначать; подавать знак, маячить; означать что собою, изображать, представлять, выражать, заключать в себе значение, смысл; предвещать. Каждый сверток знаменован ярлыком.… … Толковый словарь Даля
клеймо — См … Словарь синонимов
печать — См. знак, качество книга за семью печатями... См … Словарь синонимов
дробовий — а/, е/. 1) Признач. для стрільби дробом (у 1 знач.). Дробова рушниця. 2) мат. Який складається з дробу чи містить дріб (у 3 знач.). •• Дробове/ число/ дріб, у якому числівник дробу (ціле число) не ділиться без остачі на знаменник (теж ціле число) … Український тлумачний словник
нескоротний — а, е, мат. Який не піддається скороченню. •• Нескоро/тний дріб дріб, чисельник і знаменник якого – взаємно прості числа … Український тлумачний словник
правильний — I прав ильний а, е, спец. 1) Прикм. до правило. 2) Признач. для правлення (див. правлення IV). 3) у знач. ім. прави/льний, ного, ч. Солдат артилерист у гарматній обслузі, який спрямовує ствол гармати за допомогою прави/ла (у 5 знач.). II … Український тлумачний словник
