- достатній
- заможний
Зведений словник застарілих та маловживаних слів. 2014.
достатній
Смотреть что такое "достатній" в других словарях:
достатність — ності, ж. Абстр. ім. до достатній 1), 2) … Український тлумачний словник
достатнє — присл., діал. Те саме, що достатньо … Український тлумачний словник
достатній — я, є. 1) Який задовольняє що небудь або відповідає яким небудь потребам. || Обґрунтований належною мірою, переконливий. 2) діал. Заможний … Український тлумачний словник
достатній — прикметник … Орфографічний словник української мови
достатність — іменник жіночого роду … Орфографічний словник української мови
доволний — достатній, спроможний … Зведений словник застарілих та маловживаних слів
вистачати — і вистарча/ти, а/є, недок., ви/старчити, чить, ви/стачити, чу, чиш, док. 1) чого і без додатка, безос.Бути достатнім для чого небудь. 2) перех. і без додатка, заст. Забезпечувати чимсь, давати, постачати щось у достатній кількості … Український тлумачний словник
забезпечувати — ую, уєш, недок., забезпе/чити, чу, чиш; наказ. сп. забезпе/ч; док., перех. і без додатка. 1) Постачаючи щось у достатній кількості, задовольняти кого , що небудь у якихось потребах. || Надавати кому небудь достатні матеріальні засоби до існування … Український тлумачний словник
незабезпечений — а, е. Який не має достатніх засобів до існування. || Який характеризується відсутністю достатніх засобів до існування. •• Незабезпе/чена заборго/ваність перевищення кредиторської заборгованості підприємства, фірми по позичках над її забезпеченням … Український тлумачний словник
незнаючий — а, е. Який не має достатніх знань, досвіду в чому небудь. || у знач. ім. незна/ючий, чого, ч.; незна/юча, чої, ж. Людина, яка не має достатніх знань, досвіду в чому небудь … Український тлумачний словник
