- домовляти
- докоряти, дорікати
Зведений словник застарілих та маловживаних слів. 2014.
Зведений словник застарілих та маловживаних слів. 2014.
домовляти — я/ю, я/єш, недок., домо/вити, влю, виш; мн. домо/влять; док. 1) перех. і без додатка. Закінчувати говорити; висловлюватися, доводити розмову до кінця. 2) перех. Умовлятися з ким небудь про щось. 3) неперех., рідко. Виражати своє невдоволення з… … Український тлумачний словник
домовляти — дієслово недоконаного виду … Орфографічний словник української мови
домовити — див. домовляти … Український тлумачний словник
зряджати — а/ю, а/єш, недок., зряди/ти, зряджу/, зря/диш, док., перех., діал. 1) Вбирати, чепурити. 2) Споряджати, збирати (в дорогу і т. ін.). || Відряджати куди небудь. 3) Наймати, домовляти … Український тлумачний словник
погоджати — а/ю, а/єш, недок., рідко, погоди/ти, джу/, ди/ш, док., розм. 1) неперех. Сприяти кому небудь у чомусь. || безос. 2) перех. Примиряти кого небудь. || перен. Сполучати, поєднувати що небудь із чимсь іншим. 3) перех. Домовляти кого небудь … Український тлумачний словник
докоряти — докорити (кому виражати своє незадоволення комусь із певного приводу, звинувачувати когось у чомусь), дорікати, доректи, дорікнути, закидати, закинути (кому що), корити (кого), картати (кого), ганити (кого), виговорювати, виговорити (кому),… … Словник синонімів української мови
домовлятися — домовитися (з ким у попередніх розмовах, перемовах досягти певної згоди, вирішити щось), у[в]мовитися, у[в]мовлятися, змовитися, змовлятися, домовити, домовляти (кого що), зговоритися, зговорюватися, погодитися, погоджуватися, згодитися,… … Словник синонімів української мови