- державець
- державець, державця намісник, що управляв волостю, шляхтич Великого князівства Литовського, власник, орендар, поміщик, управитель
Зведений словник застарілих та маловживаних слів. 2014.
державець
Смотреть что такое "державець" в других словарях:
державець — вця, ч., заст. 1) Володар (що мав права монарха). || перен., розм. Член уряду, державний діяч. 2) Той, хто користувався ранговими землями. || Великий землевласник; поміщик … Український тлумачний словник
державець — Державець: володар, тут: поміщик [17] орендар маєтку [47] орендар, посесор [46 2;46 1] поміщик, власник [II] … Толковый украинский словарь
державець — іменник чоловічого роду, істота рідко … Орфографічний словник української мови
державця — державець, державця намісник, що управляв волостю, шляхтич Великого князівства Литовського, власник, орендар, поміщик, управитель … Зведений словник застарілих та маловживаних слів
Андрианов, Сергей Николаевич — В Википедии есть статьи о других людях с такой фамилией, см. Андрианов. Сергей Николаевич Андрианов Род деятельности: Государственный и общественный деятель Дата рождения: 13 июля 1906(1906 07 13 … Википедия
монарх — (самовладний голова держави), імператор, вінценосець, порфіроносець, кесар, цезар, цісар; державець (володар, що має права такого голови держави); самодержець, самовладець, автократ; цар (перев. у Росії, Болгарії); король (у деяких закордонних… … Словник синонімів української мови
