- гоньзнути
- втекти, врятуватися; позбутися, уникнути
Зведений словник застарілих та маловживаних слів. 2014.
гоньзнути
Смотреть что такое "гоньзнути" в других словарях:
гоньзнути — пазбегнуць, ухіліцца, выратавацца … Старабеларускі лексікон
гонезнуть — спастись, избавиться , только др. русск., русск. цслав. гоньзнути, гонести, ст. слав. гонезнѫти διασωζεσθαι, ἐκφεύγειν (Супр.). Стар. заимств. из гот. ganisan выздороветь, спастись ; см. Бернекер 1, 328; Mi. EW 72; Преобр. 1, 144; Уленбек, AfslPh … Этимологический словарь русского языка Макса Фасмера
гоньзноути — ГОНЬЗН|ОУТИ (28), ОУ, ЕТЬ гл. 1. Убежать: и гоньзнемъ ѿ землѩ живыхъ. ЗЦ к. XIV, 20в; аще же съ живото(м) гоньзнѹ ѿ рѹкѹ се˫а. чернець бѹдѹ. ПКП 1406, 166г; и пакы слово рекшѹ запрѣти дворьскомѹ. не распѹстити лю(д)и и ѹдержати полкъ. ѡдиномѹ же… … Словарь древнерусского языка (XI-XIV вв.)
обѣщаныи — (52) прич. страд. прош. 1. Прич. страд. прош. к обѣщати в 1 знач.: всехъ скърбьныхъ избывъше. ѡбѣщана˫а ѹлѹчимъ бл҃га˫а. ИларПоуч XI сп. XII–XIII, 210б; ѡбаче аще и обѣщанаго. намъ цр(с)тви˫а нб(с)наго слабостью не наслѣдѹѥмъ. КН 1280, 608б;… … Словарь древнерусского языка (XI-XIV вв.)
осѧзатисѧ — ОСѦЗА|ТИСѦ (3*), ЮСѦ, ѤТЬСѦ гл. 1.Страд. к осѧзати2: бесплотныи плотитсѧ… невидимыи види(т)сѧ. неосѧзомыи осѧзаетьсѧ. (ψηλαφᾶται) ГБ к. XIV, 3г; а еже видитьсѧ и осѧзаѥтсѧ ѿ послань˫а б҃ословча. б҃ословець григории вспрi˫атъ. написа бо ѡнъ. ѥже… … Словарь древнерусского языка (XI-XIV вв.)
