- чуд
- чуд, чюд диво, чудо
Зведений словник застарілих та маловживаних слів. 2014.
Зведений словник застарілих та маловживаних слів. 2014.
чудён — и чyден [чудной] … Словарь употребления буквы Ё
чудій — іменник чоловічого роду, істота розм … Орфографічний словник української мови
чудіти — дієслово недоконаного виду … Орфографічний словник української мови
чуд. — чуд. чудотворец церк. религ … Словарь сокращений и аббревиатур
чудійка — іменник жіночого роду, істота розм … Орфографічний словник української мови
чудійка — и, ж., розм. Жін. до чудій … Український тлумачний словник
чудій — ія/, ч., розм. Те саме, що дивак … Український тлумачний словник
Чудівка — іменник жіночого роду населений пункт в Україні … Орфографічний словник української мови
чудівський — прикметник … Орфографічний словник української мови
чудѢтися — дивуватися … Зведений словник застарілих та маловживаних слів