- товариш
- 1) козак Запорозького Війська; 2) цеховий майстер; 3) жовнір певної хоругви
Зведений словник застарілих та маловживаних слів. 2014.
Зведений словник застарілих та маловживаних слів. 2014.
товариш — а, ч. 1) Людина, яка спільно з ким небудь виконує якусь справу, бере участь у якихсь діях, співучасник чого небудь; компаньйон, спільник. || Член якого небудь товариства. || перен. Про того, хто є супутником людини або про те, що супроводжує її в … Український тлумачний словник
товаришів — шева, шеве. Прикм. до товариш 1), 2). || Належний товаришеві … Український тлумачний словник
товариш — [това/риеш] ша, ор. шеим, м. (на) шеив і/ шу, мн. ш і/, ш і/ў два това/риеш і … Орфоепічний словник української мови
товариш — (рус, товарищ) другар … Macedonian dictionary
товариш — 1) (людина, яка спільно з ким н. виконує якусь справу, бере участь у якихось діях), спільник, однодумець, братчик; колеґа (за фахом, місцем праці чи навчання) Пор. друг 2) див. соратник … Словник синонімів української мови
товариш — іменник чоловічого роду, істота … Орфографічний словник української мови
товаришів — прикметник … Орфографічний словник української мови
пан-товариш — іменник чоловічого роду, істота … Орфографічний словник української мови
клевріт — товариш … Зведений словник застарілих та маловживаних слів
пайташ — товариш … Лемківський Словничок