- справувати
- справовати, справувати робити, чинити, спричиняти, діяти; справляти (обряд), правити, розвідати, влаштовувати
Зведений словник застарілих та маловживаних слів. 2014.
Зведений словник застарілих та маловживаних слів. 2014.
справувати — I у/ю, у/єш, недок., перех., заст., рідко. Виконувати, вести які небудь справи. II у/ю, у/єш, док., перех., заст. Направити, спрямувати … Український тлумачний словник
справувати — 1 дієслово недоконаного виду виконувати рідко справувати 2 дієслово доконаного виду направити, спрямувати рідко … Орфографічний словник української мови
асентерування — перепис, регістрація й призов до війська [XIX] Вони накладали на них обов язок запомагати селян у потребі, до чого пани, мимо своєї захвалюваної щедрості і «miłości bliźniego», бачиться, не дуже були прудкі, скоро Йосиф II мусив аж осібним… … Толковый украинский словарь
справовати — справовати, справувати робити, чинити, спричиняти, діяти; справляти (обряд), правити, розвідати, влаштовувати … Зведений словник застарілих та маловживаних слів