- обиватель
- житель
Зведений словник застарілих та маловживаних слів. 2014.
обиватель
Смотреть что такое "обиватель" в других словарях:
обиватель — обивальщик Словарь русских синонимов. обиватель сущ., кол во синонимов: 1 • обивальщик (3) Словарь синонимов ASIS. В.Н. Тришин … Словарь синонимов
обиватель — я, ч. 1) Людина, позбавлена широких суспільних поглядів, що живе дрібними, міщанськими інтересами; міщанин. 2) заст. Постійний мешканець якої небудь місцевості, населеного пункту і т. ін. 3) зах. Поміщик … Український тлумачний словник
обиватель — громадянин [II,V,VI] поміщик [I,VII] … Толковый украинский словарь
обиватель — іменник чоловічого роду, істота … Орфографічний словник української мови
обивательський — а, е. 1) Власт. обивателю, обивателям (у 1 знач.). 2) заст. Прикм. до обиватель 2). || Належний обивателю, обивателям. 3) зах. Прикм. до обиватель 3) … Український тлумачний словник
ОБИВАТЬ — ОБИВАТЬ, обить что, околотить, сбить долой, отрывать и скидывать ударом. Ветер обил яблоки, или ветром их обило. Обейте всю худую штукатурку. | Затаскать, избить ноской. Доченька весь подолец обила! У кафтана рукава обиты. | Чем, околачивать,… … Толковый словарь Даля
обивальщик — сущ., кол во синонимов: 3 • обиватель (1) • обивщик (3) • обшивальщик (2) … Словарь синонимов
бюргер — а, ч., заст. 1) У Німеччині та деяких інших країнах Західної Європи – мешканець міста, городянин. 2) перен. Обиватель, міщанин … Український тлумачний словник
міщанин — а, ч. 1) У дореволюційній Росії – особа, що належала до міщанства. 2) перен. Людина з обмеженими дрібновласницькими інтересами і вузьким кругозором; обиватель … Український тлумачний словник
обивателька — и. Жін. до обиватель … Український тлумачний словник
