- пробачити
- зігнорувати, оминути
Зведений словник застарілих та маловживаних слів. 2014.
Зведений словник застарілих та маловживаних слів. 2014.
пробачити — див. пробачати I … Український тлумачний словник
пробачити — дієслово доконаного виду … Орфографічний словник української мови
пребачыти — пробачити … Лемківський Словничок
пофолговати — пробачити, попустити … Зведений словник застарілих та маловживаних слів
пробачений — а, е. Дієприкм. пас. мин. ч. до пробачити. || проба/чено, безос. присудк. сл … Український тлумачний словник
пробачення — я, с., кому, для кого і без додатка. Прощення за що небудь учинене; вибачення. || за що і без додатка. Звернення до кого небудь із проханням пробачити за щось учинене; перепрошення. Попросити пробачення … Український тлумачний словник
пробачливий — а, е. Здатний пробачати; вибачливий. || Який виражає прощення за провину, поблажливість; який виражає прохання пробачити … Український тлумачний словник
прощення — я, с. 1) Дія за знач. прощати, простити 1). 2) Поблажливість до кого небудь, скасування кари; помилування. •• Проси/ти проще/ння просити пробачити провину; просити поблажливості до кого небудь; просити помилування … Український тлумачний словник
вибачати — вибачити (кому й без додатка виявляючи поблажливість, пробачати провину), пробачати, пробачити, прощати, простити, дарувати … Словник синонімів української мови
дарувати — 1) (кому що передавати у власність безоплатно), презентувати; давати, дати, підносити, піднести (перев. зі сл. подарунок , дар тощо); обдаровувати, обдарувати, задаровувати, задарувати, задарити, обдавати (кого чим перев. у значній кількості);… … Словник синонімів української мови